Ах, эти воспоминания! Те дни, когда я впервые решил купить закладки и устроить себе Нирвану на своем диване. Мне всегда хотелось попробовать все разнообразие "развлечений", которые предлагает мир наркотиков. Однажды, благодаря случайной встрече, мне удалось исполнить свою мечту.
Сидя в своей мрачной комнате, я пристально разглядывал маленькую пакетик с хмурью в руке. Как только я его купил у своего знакомого наркодилера, я уже жадно предвкушал пышный марафон своих любимых фильмов с голыми девушками.
Не теряя ни минуты, я решил начать свои "эксперименты" с закладками. Благодаря этой уникальной смеси, я быстро оказался в другом мире, где все стало казаться нереальным и ярким.
Переключаясь с одного фильма на другой, я пускал парики и погружался в мир своих грез, полных азартных приключений и огненных блондинок. Все эти джанки из мирового кинематографа оживали перед моими глазами, словно зажигались яркими красками на большом экране моего сознания.
То был настоящий трип! Ощущения смешивались в моей голове, и я погружался в глубины своей подсознательной реальности. Закладки, гашик, марка и ешки создавали симфонию внутри меня, окутывая мою душу и тело густым туманом наслаждения.
| Наркотик |
Ощущения |
| Хмурь |
Тягучая и ароматная смесь, поглощающая меня в объятия своего ада |
| Марка |
Невидимые нити, связывающие меня с миром мистических знаний и глубоких рефлексий |
| Ешки |
Взрыв энергии и эйфории, который заставлял меня бегать по комнате, словно заряженный динамитом |
| Гашик |
Плавное и мягкое погружение в мир беззаботных фантазий и собственных мечтаний |
Не знаю, сколько времени я провел в этом головокружительном путешествии, но мои воспоминания остались живыми. Это был мой первый настоящий опыт с наркотиками, который навсегда останется в моей памяти. Я хотел испытать все краски мира, даже если это значило риск потерять себя. Я понял, что вместо того, чтобы сидеть в закрытой комнате и теряться в своих фантазиях, я могу наслаждаться простыми моментами жизни, настоящими отношениями и настоящей любовью.
Сегодня я вспоминаю тот день, и это напоминает мне о том, насколько важно быть осознанным и открытым к миру. Наркотики не сделают тебя счастливым, они только уводят тебя от реальности. И хотя я остался с некоторыми последствиями своих экспериментов, я счастлив, что выбрал другой путь, который ведет к намного более полноценной и счастливой жизни. Не пускайте парики с наркотиками в свою жизнь, а лучше наслаждайтесь каждым мгновением, которое дарит нам мир без искусственных веществ.
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...